Вони звичайні "незвичайні" діти. Ви запитаєте - як це і що означає звичайні "незвичайні"? Ми розповімо. Звичайні хлопчики тим, що живуть вони у середньостатистичній родині, ходять до середньої школи, як і багато їхніх однолітків. А "незвичайні" вони тим, що не ходять до школи, а ЇЗДЯТЬ туди колясками. Іноді їм важко підняти голову чи чашку води – Ваня та Руслан хворі на СМА. Це генетичне захворювання поступово забирає їхні сили, їх фізичні здібності, але... Хлопці навчаються у звичайній середній школі та дуже успішно! Ось уже 5-й рік вони закінчують навчальний рік із похвальними грамотами за відмінне навчання, за участь у різноманітних конкурсах та олімпіадах.
Крім цього Іван та Руслан захоплюються бісероплетінням. Їхні роботи вже не раз виставлялися на місцевих та регіональних виставках, а цього року одна з робіт була представлена на міжнародній виставці. А ще хлопчики посіли 2-е місце в українському конкурсі малюнку "Я дитина! Я малюю!" СМА безжально відібрала у хлопців можливість ходити, бігати, рухатися, але не змогла відібрати найголовніше – любов та радість життя! Ваня та Руслан мріють, розмірковують про професію, будують плани на майбутнє і продовжують ЖИТИ!
